1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пахучий

паху́чий

-а, -е.

Який має, видає сильний запах.

|| Який виділяє аромат; запашний.

|| Просякнутий свіжістю, приємними запахами і т. ін.

|| Напахчений парфумами або насичений взагалі чим-небудь запашним.

|| Який приємним запахом викликає бажання їсти, пити (про наїдки, напої).

Пахуча трава — рід рослин родини злакових, містить пахучу речовину кумарин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахучий — паху́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пахучий — Пахкий, пахущий, пахнючий, пахнющий, пашистий, АРОМАТНИЙ; напахчений. Словник синонімів Караванського
  3. пахучий — Ароматичний, ароматний, дурманний, духмяний, духмянистий, духовитий, запахучий, запахущий, запашистий, запашний, запашущий, надушений, наодеколонений, напахчений, пахкий, пахущий, пашистий, перепахчений, підпахчений, припахчений, пряний Фразеологічні синоніми: так і пахкає; так і пашить Словник синонімів Вусика
  4. пахучий — Духмяний, духовитий, пашний, запашний, див. ароматний, парфюм Словник чужослів Павло Штепа
  5. пахучий — ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (О. Донченко); Дівчата палили торішнє бур'яниння [бур'ян], і пахучий димок слався степом (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  6. пахучий — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Словник синонімів української мови
  7. пахучий — Паху́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пахучий — ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (Донч., Перемога.., 1949, 11); Дівчата палили торішнє бур’яниння, і пахучий димок слався степом (Тют. Словник української мови в 11 томах
  9. пахучий — Пахучий, пахущий, -а, -е Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном. Словник української мови Грінченка