1. Словник синонімів української мови

пахучий

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П'янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п'янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м'ятою змагавсь (І. Гончаренко).

ПАХУ́ЧИЙ (наділений сильним запахом), ПАХУ́ЩИЙ розм., ПАХКИ́Й рідше. Мар'ян виломлює з кільця шматок пахучої зморшкуватої ковбаси (М. Стельмах); (Мотрона (понюхала його мило. Обернулась до Никандра):) А пахуще ж яке! (М. Куліш); Підчаший ллє у піалу вино, Пахке, прозоре (В. Мисик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахучий — паху́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пахучий — Пахкий, пахущий, пахнючий, пахнющий, пашистий, АРОМАТНИЙ; напахчений. Словник синонімів Караванського
  3. пахучий — Ароматичний, ароматний, дурманний, духмяний, духмянистий, духовитий, запахучий, запахущий, запашистий, запашний, запашущий, надушений, наодеколонений, напахчений, пахкий, пахущий, пашистий, перепахчений, підпахчений, припахчений, пряний Фразеологічні синоніми: так і пахкає; так і пашить Словник синонімів Вусика
  4. пахучий — -а, -е. Який має, видає сильний запах. || Який виділяє аромат; запашний. || Просякнутий свіжістю, приємними запахами і т. ін. || Напахчений парфумами або насичений взагалі чим-небудь запашним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пахучий — Духмяний, духовитий, пашний, запашний, див. ароматний, парфюм Словник чужослів Павло Штепа
  6. пахучий — ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (О. Донченко); Дівчата палили торішнє бур'яниння [бур'ян], і пахучий димок слався степом (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  7. пахучий — Паху́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пахучий — ПАХУ́ЧИЙ, а, е. Який має, видає сильний запах. Пахучі соснові стружки закрученими стьожками вискакували з-під гострого леза (Донч., Перемога.., 1949, 11); Дівчата палили торішнє бур’яниння, і пахучий димок слався степом (Тют. Словник української мови в 11 томах
  9. пахучий — Пахучий, пахущий, -а, -е Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном. Словник української мови Грінченка