1. Великий тлумачний словник сучасної мови

перегук

пере́гук

-у, ч.

Дія за знач. перегукуватися і перегукнутися і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегук — пере́гу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перегук — див. луна; переклик Словник синонімів Вусика
  3. перегук — ПЕРЕ́ГУК, у, ч. Дія за знач. перегу́куватися і перегукну́тися і звуки, утворювані цією дією. Згук та перегук неначе розворушив сонне лісове царство (І. Нечуй-Левицький); Розповідає, як із лука Убив турецького царя. Словник української мови у 20 томах
  4. перегук — ПЕРЕ́КЛИК (чергування вигуків, окликів, криків тварин, голосних звуків), ПЕРЕГУ́К, ПЕРЕГУ́КУВАННЯ, ПЕРЕКЛИКА́ННЯ, ПЕРЕГО́МІН поет. М'яко віддавалися в широкому степу переклики тривожних голосів і свищиків (Я. Словник синонімів української мови
  5. перегук — ПЕРЕ́ГУК, у, ч. Дія за знач. перегу́куватися і перегукну́тися і звуки, утворювані цією дією. Згук та перегук неначе розворушив сонне лісове царство (Н.-Лев., IV, 1956, 80); Розповідає, як із лука Убив турецького царя. Словник української мови в 11 томах