повний-повнісінький
по́вний-повнісінький
-а, -е, розм.
Заповнений ущерть; дуже повний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повний-повнісінький — по́вний-повні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- повний-повнісінький — ПО́ВНИЙ-ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. 1. Заповнений ущерть; дуже повний. Театр був повний-повнісінький, ніде голці впасти (В. Гжицький); Кімната була повна-повнісінька людей (Ю. Мушкетик). 2. У сполуч. з деякими ім. Словник української мови у 20 томах
- повний-повнісінький — ПО́ВНИЙ-ПОВНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. Театр був повний-повнісінький, ніде голці впасти (Гжицький, Вел. надії, 1963, 303). Словник української мови в 11 томах