1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погожий

пого́жий

-а, -е.

1》 Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.).

2》 Свіжий, чистий (про воду, повітря і т. ін.).

|| перен., поет. Наповнений свіжою, чистою водою.

|| Сприятливий, попутний (про вітер).

3》 перен. Щасливий, безтурботний, нічим не затьмарений.

|| Який виражає спокій, безтурботність. Погожий погляд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погожий — пого́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. погожий — див. ПОГІДНИЙ; (- воду) свіжий, чистий; (вітер) ходовий; (- долю) П. щасливий, безтурботний. Словник синонімів Караванського
  3. погожий — див. безхмарний Словник синонімів Вусика
  4. погожий — Це сприятливий Словник чужослів Павло Штепа
  5. погожий — Пого́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. погожий — ПОГО́ЖИЙ, а, е. 1. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.). Вийшов я з села ранком погожим і свіжим (Марко Вовчок); На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі (П. Тичина). 2. Свіжий, чистий (про воду, повітря і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  7. погожий — ПОПУ́ТНИЙ (який пересувається в одному напрямку з кимсь), ПОДОРО́ЖНІЙ, ХОДОВИ́Й, ПОГО́ЖИЙ (про вітер). Я підніс руку, й машина слухняно зупинилась, хоч попутний транспорт, як правило, зупиняється рідко (Є. Словник синонімів української мови
  8. погожий — ПОГО́ЖИЙ, а, е. 1. Ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.). Вийшов я з села ранком погожим і свіжим (Вовчок, VI, 1956, 229); На схід сонця квітнуть рожі: Будуть дні погожі (Тич., І, 1957, 20); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  9. погожий — Пого́жий, -а, -е 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. Чуб. V. 169. З погожої криниченьки коня напувати. Грин. III. 689. Погожий сояшний день. К. ЧР. II. 41. 2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме. Словник української мови Грінченка