подавати
подава́ти
I -аю, -аєш, недок., подати, -дам, -даси, док., перех.
1》 Давати, передавати що-небудь комусь, кудись.
|| Давати, приносячи що-небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід.
Подавати руку — а) простягати руку для привітання, прощання і т. ін.; б) простягати руку для підтримки, опори і т. ін.; в) допомагати кому-небудь у чомусь, чимсь; г) одружуватися.
Подавати (подати) рушники за кого, кому етн. — давати згоду на одруження з ким-небудь.
2》 Підносити, дарувати що-небудь.
|| перен. Наділяти чим-небудь.
3》 також без додатка. Приносити, ставити на стіл (їжу, напої і т. ін.).
4》 також без додатка. Давати милостиню, пожертвування.
5》 Підкочувати, підганяти засоби пересування до місця призначення (для навантаження, посадки і т. ін.).
|| Доставляти до місця призначення (що-небудь необхідне для безперебійної роботи, постійної дії і т. ін.).
|| Доставляти кого-небудь кудись.
6》 Переміщувати, пересувати, відхиляти в певному напрямку, надавати якогось положення.
7》 Звертатися куди-небудь, до когось із проханням, заявою, скаргою тощо (перев. у письмовій формі).
|| Повідомляти що-небудь комусь (перев. у письмовій формі) з метою оцінки повідомлюваного або прийняття рішення. Подавати у відставку.
8》 Викладати що-небудь, розкривати, доводити до свідомості.
|| Передавати характерні риси кого-, чого-небудь у творах літератури, мистецтва; зображати, відтворювати.
9》 Висловлювати, вимовляти що-небудь.
|| Підказувати, суфлірувати.
Подавати (свій) голос — а) видавати звуки, обзиватися, виявляючи себе; б) (за кого – що) висловлюватися на захист кого-, чого-небудь, на чиюсь користь або проти когось, чогось.
Подавати слово — а) погоджуватися; б) обіцяти одружитися з ким-небудь.
10》 У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, називає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника. Подавати раду.
|| У сполуч. з ім. знак, ознаки тощо означає робити, зробити, здійснювати, здійснити, виявляти, виявити.
11》 наказ. сп. подавай, подавайте, подай, подайте. Виражає заклик або наказ віддавати кого-, що-небудь у чиєсь розпорядження.
12》 Надсилати, відправляти що-небудь комусь, кудись.
|| Повідомляти, передавати що-небудь комусь.
13》 Обліковувати, записувати що-небудь.
|| Виражати які-небудь величини у відповідних одиницях.
14》 Вміщати, включати куди-небудь.
II -аю, -аєш, док., перех.
Дати всім або багатьом, усе чи багато чого-небудь.
Значення в інших словниках
- подавати — подава́ти 1 дієслово недоконаного виду передавати подава́ти 2 дієслово доконаного виду дати всім або багатьом Орфографічний словник української мови
- подавати — Давати, передавати, (поміч) надавати, (на глум) віддавати; (руку) простягати; (на стіл) ставити; (старцям) давати у милостиню, жертвувати; (карету) підганяти, підкочувати; (воду) доставляти; (назад) попихати, сов. Словник синонімів Караванського
- подавати — [подаватие] -дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите Орфоепічний словник української мови
- подавати — Подава́ти, -даю́, -дає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подавати — ПОДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПОДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. кому, що. Давати, передавати що-небудь комусь, кудись. Сіно було скинуте в довгий вал, і, щоб його не складати в копиці, вони прямо з валу подавали на віз. Старий подавав, німий викладав (М. Словник української мови у 20 томах
- подавати — дава́ти (подава́ти) / да́ти (пода́ти) знак кому і без додатка. Повідомляти, інформувати кого-небудь про щось яким-небудь рухом, звуком і т. ін.; сигналізувати. Змахнув рукою Тиміш — теж дав знак своїм (О. Довженко); Ворог іде. Фразеологічний словник української мови
- подавати — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б. Словник синонімів української мови
- подавати — ПОДАВА́ТИ¹, аю́, ає́ш, недок., ПОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. 1. Давати, передавати що-небудь комусь, кудись. Сіно було скинуте в довгий вал, і, щоб його не складати в копиці, вони прямо з валу подавали на віз. Старий подавав, німий викладав (Томч. Словник української мови в 11 томах
- подавати — Подавати, -даю́, є́ш сов. в. подати, -дам, -даси, гл. 1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261. Словник української мови Грінченка