1. Словник української мови Грінченка

подавати

Подавати, -даю́, є́ш

сов. в. подати, -дам, -даси, гл.

1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261.

2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49.

3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — см. глум, потала.

4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. Мил. 182. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6.

5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.

6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у.

7) Подало му. О больномъ: ему лучше. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подавати — подава́ти 1 дієслово недоконаного виду передавати подава́ти 2 дієслово доконаного виду дати всім або багатьом Орфографічний словник української мови
  2. подавати — Давати, передавати, (поміч) надавати, (на глум) віддавати; (руку) простягати; (на стіл) ставити; (старцям) давати у милостиню, жертвувати; (карету) підганяти, підкочувати; (воду) доставляти; (назад) попихати, сов. Словник синонімів Караванського
  3. подавати — [подаватие] -дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите Орфоепічний словник української мови
  4. подавати — I -аю, -аєш, недок., подати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Давати, передавати що-небудь комусь, кудись. || Давати, приносячи що-небудь, роблячи послугу, прислуговуючи комусь, обслуговуючи когось. Подавати обід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подавати — Подава́ти, -даю́, -дає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. подавати — ПОДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПОДА́ТИ, да́м, даси́, док. 1. кому, що. Давати, передавати що-небудь комусь, кудись. Сіно було скинуте в довгий вал, і, щоб його не складати в копиці, вони прямо з валу подавали на віз. Старий подавав, німий викладав (М. Словник української мови у 20 томах
  7. подавати — дава́ти (подава́ти) / да́ти (пода́ти) знак кому і без додатка. Повідомляти, інформувати кого-небудь про щось яким-небудь рухом, звуком і т. ін.; сигналізувати. Змахнув рукою Тиміш — теж дав знак своїм (О. Довженко); Ворог іде. Фразеологічний словник української мови
  8. подавати — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б. Словник синонімів української мови
  9. подавати — ПОДАВА́ТИ¹, аю́, ає́ш, недок., ПОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. 1. Давати, передавати що-небудь комусь, кудись. Сіно було скинуте в довгий вал, і, щоб його не складати в копиці, вони прямо з валу подавали на віз. Старий подавав, німий викладав (Томч. Словник української мови в 11 томах