подушний
поду́шний
-а, -е, іст.
Стягуваний з кожної душі податного стану.
|| у знач. ім. подушне, -ного, ч.; рідше подушна, -ної, ж. У дореволюційній Росії – податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану.
|| Який підлягає обкладанню таким податком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подушний — поду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- подушний — ПОДУ́ШНИЙ, а, е, іст. Стягуваний з кожної душі податного стану. Петро [І] вирішив замінити численні дрібні збори з селян і посадського населення однією великою “подушною податтю” (з навч. літ.); – Підведу.. Словник української мови у 20 томах
- подушний — як (мов, ні́би і т. ін.) за поду́шне. Невідступно, настирливо. Настане ніч,— думки як за подушне оступлять… (Панас Мирний); Мов за подушне оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь (Т. Шевченко). Фразеологічний словник української мови
- подушний — ПОДУ́ШНИЙ, а, е, іст. Стягуваний з кожної душі податного стану. Петро [І] вирішив замінити численні дрібні збори з селян і посадського населення однією великою «подушною податтю» (Іст. СРСР, II, 1957, 25); — Підведу.. Словник української мови в 11 томах