1. Великий тлумачний словник сучасної мови

покрик

по́крик

-у, ч.

1》 Сильний, різкий звук голосу; крик.

|| Раптовий, уривчастий крик; зойк.

|| Голосний крик, що вирізняється із загального шуму.

|| Крик, вигук, який передає сильне почуття, схвильованість.

|| Голосний окрик, яким привертають до себе увагу.

|| Звернений до кого-небудь різкий крик, що виражає застереження, наказ, погрозу і т. ін.

|| Характерні звуки, що їх видають різні тварини, птахи.

2》 рідко. Те саме, що заклик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрик — по́крик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. покрик — Крик, зойк, вигук; Р. заклик. Словник синонімів Караванського
  3. покрик — див. крик Словник синонімів Вусика
  4. покрик — ПО́КРИК, у, ч. 1. Сильний, різкий звук голосу; крик. Тільки зрівнялись вони з засадою, як вихопився з кущів Марко і гукнув молодецьким покриком (О. Стороженко); Юріштан... Мов демон кривавий, галайкає, й кричить, і покриком сим наганяє страх на усіх (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. покрик — ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків.. Словник синонімів української мови
  6. покрик — ПО́КРИК, у, ч. 1. Сильний, різкий звук голосу; крик. Тільки зрівнялись вони з засадою, як вихопився з кущів Марко і гукнув молодецьким покриком (Стор. Словник української мови в 11 томах
  7. покрик — Покрик, -ку м. Возгласъ, крикъ. Од сього покрику покотилась луна. Стор. МПр. 26. Ніхто не чув грізного покрику. Св. Л. 300. Словник української мови Грінченка