полизькати

Значення в інших словниках

1. полизькати — поли́зькати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. полизькати — ПОЛИ́ЗЬКАТИ і ПОЛИ́ЗКАТИ, аю, аєш, що і без дод., розм. Док. до ли́зькати, ли́зкати. Де не взявся собака, – полизькав, полизькав (Сл. Б. Грінченка); Полизкають [люди] борщу, ковтнуть галушок із шість, – Уже й кородяться, що й бабка не порадить (П. Гулак-Артемовський). Словник української мови у 20 томах
3. полизькати — ПОЛИ́ЗЬКАТИ і ПОЛИ́ЗКАТИ, аю, аєш, перех. і без додатка, розм. Док. до ли́зькати, ли́зкати. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав (Сл. Гр.); Полиз-кають [люди] борщу, ковтнуть галушок із шість, — Уже й кородяться, що й бабка не порадить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185). Словник української мови в 11 томах
4. полизькати — Полизькати, -каю, -єш гл. Полизать. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав. Грин. І. 150, 151. Словник української мови Грінченка