1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попекти

попекти́

-ечу, -ечеш, док., перех.

1》 Викликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого.

|| у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу).

|| у сполуч. зі сл. кропива. Те саме, що пожалити.

2》 Знищити спекою посіви, городину і т. ін.

3》 Спекти багато чого-небудь (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попекти — попекти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попекти — ПОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., що. 1. Ви́кликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. [Христан:] Раз пожар у них був трапився, то я руку дуже був попік, тушивши (М. Словник української мови у 20 томах
  3. попекти — Попекти́, -печу́, -пече́ш; попі́к, попекла́, -пекли́; попі́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попекти — ПОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Ви́кликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. [Xристан:] Раз пожар у них був трапився, то я руку дуже був попік, тушивши (М. Словник української мови в 11 томах
  5. попекти — Попекти́ , -печу́ , -че́ш гл. 1) Попечь, испечь, изжарить. 2) Обжечь. 3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645. Словник української мови Грінченка