поплигати
поплига́ти
-аю, -аєш, док., розм.
1》 Рушити, плигаючи.
|| Піти, підплигуючи або згинаючись і розгинаючись.
|| Почати підстрибувати від поштовхів, коливань і т. ін. (про предмети).
2》 Плигнути один за одним (про багатьох).
3》 Плигати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплигати — поплига́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поплигати — ПОПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Рушити, плигаючи. – Льоню, глянь, заєць! – .. Косоокий здивовано повів головою і ніби неохоче поплигав у кущі (О. Гончар); // Піти, підплигуючи або згинаючись і розгинаючись. Словник української мови у 20 томах
- поплигати — ПОПЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. Рушити, плигаючи. — Льоню, глянь, заєць! —.. Косоокий здивовано повів головою і ніби неохоче поплигав у кущі (Гончар, IV, 1960, 59); // Піти, підплигуючи або згинаючись і розгинаючись. Словник української мови в 11 томах
- поплигати — Поплига́ти, -га́ю, -єш гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала. Словник української мови Грінченка