1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попутниця

попу́тниця

-і.

Жін. до попутник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попутниця — попу́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. попутниця — ПОПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до попу́тник 1. Він прискорив крок, щоб наздогнати свою попутницю (О. Гуреїв); Повертався на фронт на випадковій автомашині і в дорозі познайомився з однією попутницею (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  3. попутниця — ПОПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до попу́тник 1. Він прискорив крок, щоб наздогнати свою попутницю (Гур., Осок. друзі, 1946, 114); Повертався на фронт на випадковій автомашині і в дорозі познайомився з однією попутницею (Минко, Вибр., 1952, 330). Словник української мови в 11 томах