посвоячений
посвоя́чений
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посвоячити.
2》 у знач. прикм. Який посвоячився, поріднився з ким-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посвоячений — посвоя́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- посвоячений — ПОСВОЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до посвоя́чити. Як чоловік чужий, але добре нам знайомий, можете висловити свою безсторонню гадку. Словник української мови у 20 томах
- посвоячений — ПОСВОЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посвоя́чити. *Образно. З руїнами цими неначе посвоячена душа знаходила тут у тяжких хвилинах все покріплення… Зелень зимою і на руїнах — се ж.. символ живучості, лік цілющий на сумнів, зневіру… (У. Словник української мови в 11 томах