1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потайник

потайни́к

-а, ч.

1》 Підземний хід.

2》 Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; схованка, криївка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потайник — потайни́к іменник чоловічого роду підземний хід; схованка Орфографічний словник української мови
  2. потайник — ПОТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Підземний хід. – Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Т. Шевченко); – Але як же ти прийшла? – Потайником (О. Словник української мови у 20 томах
  3. потайник — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Словник синонімів української мови
  4. потайник — ПОТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Підземний хід. — Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Шевч., І, 1963, 125); — Але як же ти прийшла? — Потайником (Довж. Словник української мови в 11 томах
  5. потайник — Потайник, -ка м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189. Словник української мови Грінченка