потайник
ПОТАЙНИ́К, а́, ч.
1. Підземний хід.
– Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Т. Шевченко);
– Але як же ти прийшла? – Потайником (О. Довженко);
Потайник обладнали за всіма правилами: ходитимеш по ньому, возом проїдеш – не завалиться (В. Логвиненко).
2. Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; схованка, криївка.
Марія з зітханням зачиняє задвижку чужої хатинки, дерев'яний ключ кладе в немудрий потайник біля призьби (М. Стельмах);
Сеспель пішов до казарми .. Його зігрівала думка про наступну трапезу – хліб в руках, вода в металевому бачку, дрібка солі на такий випадок зберігалася в глибокому потайнику (Ю. Збанацький);
* Образно. Чули те і тюремщики – і якісь лихі почуття закрадалися у потайники їх серця (Панас Мирний);
Созінов відчув хвилювання Дмитра, зрозумів, що той у найглибших потайниках своєї душі зберігає образ Марти (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- потайник — потайни́к іменник чоловічого роду підземний хід; схованка Орфографічний словник української мови
- потайник — -а, ч. 1》 Підземний хід. 2》 Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; схованка, криївка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потайник — СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Словник синонімів української мови
- потайник — ПОТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Підземний хід. — Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Шевч., І, 1963, 125); — Але як же ти прийшла? — Потайником (Довж. Словник української мови в 11 томах
- потайник — Потайник, -ка м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189. Словник української мови Грінченка