1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поталий

пота́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до потанути, потати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поталий — пота́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поталий — ПОТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пота́нути, пота́ти²; // у знач. прикм. Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. поталий — ПОТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пота́нути, пота́ти; // У знач. прикм. Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Ле, Наливайко, 1957, 129). Словник української мови в 11 томах