прибор
прибо́р
-у, ч.
Комплект, набір предметів для певного використання. Прибор для гоління.
|| Комплект, набір предметів, який ставиться для їди й пиття одній людині.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибор — прибо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прибор — Прилад, (посуду) набір, див. гарнітура Словник чужослів Павло Штепа
- прибор — ПРИБО́Р, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (О. Ільченко); У кімнаті викладачів на столі – порцеляновий письмовий прибор (І. Словник української мови у 20 томах
- прибор — НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи). Словник синонімів української мови
- прибор — ПРИБО́Р, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (Ільч., Серце жде, 1939, 114); У кімнаті викладачів на столі — порцеляновий письмовий прибор (Вол., Наддн. Словник української мови в 11 томах