1. Словник української мови в 11 томах

прибор

ПРИБО́Р, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання.

Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (Ільч., Серце жде, 1939, 114);

У кімнаті викладачів на столі — порцеляновий письмовий прибор (Вол., Наддн. висоти, 1953, 146);

Прибор для гоління;

// Комплект, набір предметів, який ставиться для їди й пиття одній людині.

— Сюди, сюди, прошу вас, Галино Андріївно! — і показала [куховарка] на окремий столик, на якому стояли два прибори (Крот., Сини.., 1948, 54);

На покуті великий стіл, уже накритий скатертиною, з приборами чоловік на десять (Головко, II, 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибор — прибо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прибор — -у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Прибор для гоління. || Комплект, набір предметів, який ставиться для їди й пиття одній людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибор — Прилад, (посуду) набір, див. гарнітура Словник чужослів Павло Штепа
  4. прибор — ПРИБО́Р, у, ч. Комплект, набір предметів для певного використання. Мавпочка сиділа праворуч у кутку, на столі, між графином та чайним прибором (О. Ільченко); У кімнаті викладачів на столі – порцеляновий письмовий прибор (І. Словник української мови у 20 томах
  5. прибор — НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи). Словник синонімів української мови