привід
I пр`ивід-воду, ч.
1》 Підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків. Давати привід.
З приводу чого, якого — у зв'язку з чим-небудь.
Під приводом чого, яким — приховуючи справжню мету дії, вчинку.
2》 тех. Пристрій для приведення в дію якої-небудь машини чи механізму.
Гальмівний привід — сукупність пристроїв гальмівної системи, які забезпечують передачу енергії від її джерела до гальмівних механізмів.
Привід машини — система, що складається з двигуна та пов'язаних з ним пристроїв, для приведення в рух одного чи кількох твердих тіл.
3》 діал. Провід (у 2 знач.).
4》 перев. у сполуч. зі сл. давати, діал. Приклад.
5》 діал. Притулок (у 1 знач.).
II прив`ід-воду, ч., юр.
Примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк.
Значення в інших словниках
- привід — при́від іменник чоловічого роду причина; пристрій приві́д іменник чоловічого роду приведення Орфографічний словник української мови
- привід — Причина, підстава, претекст, жм. ГАЧОК, зачіпка, приключка; ФР. марка, закид, <н. під маркою, під закидом = під приводом>; п! ПОШТОВХ. Словник синонімів Караванського
- привід — див. причина Словник синонімів Вусика
- привід — I [прив'ід] -воду, м. (ў) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў (причина; пристрій) II [приев’ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў (приведення) Орфоепічний словник української мови
- привід — 1. див. предлог, претекст, повод, позір 2. див. міраж, видіння, галюцинація, фантом Словник чужослів Павло Штепа
- привід — ПРИВІ́Д, воду, ч., юр. Примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк. Словник української мови у 20 томах
- привід — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
- привід — При́від, -воду; -води, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- привід — ПРИ́ВІД, воду, ч. 1. Підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків. [Кай Летіцій:] Слухай! Чи зопалу ти слово се сказала, чи привід маєш щось такого думать? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- привід — Привід, -воду м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (н. п.). Словник української мови Грінченка