привід

КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Мороз); Керування промисловістю; Управління виробництвом; Самодержавне правління; Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Я. Качура); — Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати (Панас Мирний); На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); Робота під кермою січовика і козака закипіла (М. Старицький).

ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬ перев. поет., ПРИЧА́Л перев. поет., ПРИСТА́НИЩЕ розм., ПРИСТАНО́ВИСЬКО розм., ОСІ́ДОК розм., ОБИ́ТЕЛЬ заст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕ заст., ПРИЮ́Т заст., ЗАБІ́Г заст., ПРИТУ́ЛИСЬКО діал., ПРИ́ВІД діал., ПРИТИ́Н діал., ПРИ́ШИБ діал. Четвертий день я лежу в полковому лазареті — останньому притулку гнаних і невиспаних.. страдників з голими мізками (Ю. Андрухович); І лишилася з Тересем тільки сестра й дочка Іринка. Юнаки обрали його дім своїм пристановищем (Т. Масенко); (Гайворон:) Поїдеш? (Курінний:) Тут мені робити нічого... (Гайворон:) Знову будеш шукати якоїсь пристані? (М. Зарудний); Хай іншим тихі пристані й причали У снах ввижаються,- а Ви ніде Легкого не шукаєте спокою (М. Рильський); І довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! (Т. Шевченко); За Бахчисараєм є християнське село Мангуш, може, там знайдеш собі пристановисько (Р. Іваничук); — Ось як впишусь до старечого цеху в Миргороді та знайду осідок — візьму учня (Ф. Бурлака); Він вайлуватий, не дуже говіркий, хоч іноді різкий на слово, безтямно закоханий в ліси і в книги, молодий аспірант, якому пророчили тиху наукову обитель (С. Журахович); А як поставимо хату, то все-таки буде хоч абияке прихилище (Словник Б. Грінченка); Один доброзичливий дядько підхопив його одного разу, самотнього, посадовив на воза й довіз аж до міста. — Оце, хлопче, тут тобі станція,- сказав він до Альоші. — Приют (І. Микитенко); Мала (дівчина) з якихось причин втратила дах над головою і тепер шукає собі притулиська на ніч (Ірина Вільде); — Мене всі прочани знають з усього світу, я їм усім даю привід у Києві (І. Нечуй-Левицький); Смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо нема для неї притину на землі (О. Стороженко); Була вже ніч, а він, голодний і без грошей, не знав, куди податись, де знайти собі пришиб, хоч гинь (переклад М. Лукаша). — Пор. 2. житло́.

I. ПІДСТА́ВА (розумне обґрунтування чогось), РА́ЦІЯ, СЕНС, ГЛУЗД, РЕЗО́Н розм. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд (А. Головко); — Жукова мені заявила,.. що немає ніякої рації займатися перевихованням Гайдая (О. Донченко); В словах Сидорука є певний сенс (Ю. Бедзик); (Анна:) Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка); Буває ж, наприклад, що люди рішуче доламують речі, котрі не дуже навіть непоправно надломилися. А який — коли збоку оцінювати — в цьому резон? (Н. Тихий). — Пор. I. до́від, 1. при́від.

ПРИ́ВІД (обставина, з якої виникає підстава для чогось), ЗА́ЧІПКА, ПРИ́ЧІПКА розм., ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ГАЧО́К розм., ПРЕТЕ́КСТ книжн., ПРИТО́КА діал. Він наважився піти до неї.. Правда, не одразу. Спочатку довго шукав приводу (В. Габор); Еймунд вирішив, що якраз з'явилася добра зачіпка до розмови з князем про платню для дружини (П. Загребельний); Машинально поклала Тамара книжку на етажерку. І не думала повертати цей томик. Це було лише причіпкою до розмови (А. Хижняк); Чи ж десятникові багацько тра приключок, щоб зайти у чиюсь хату? (А. Кримський); Пропоную новий претекст, щоб прикопуватись до авторів тих же рукописів, цебто: треба вимагати від авторів, щоб уживали тільки такі слова й речення, котрі будуть узнані за вповні народні (В. Самійленко); Сама доля дала йому притоку журитися, а він не журився! (Лесь Мартович). — Пор. I. 1. підста́ва.