примовка
при́мовка
-и, ж.
Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст.
|| Узвичаєна фраза, пісенька, вірш, що проказується під час певної дії, гри.
|| Часто повторювана ким-небудь фраза.
|| Те саме, що приказка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примовка — при́мо́вка іменник жіночого роду примо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- примовка — див. ПРИСЛІВ'Я. Словник синонімів Караванського
- примовка — див. приказка Словник синонімів Вусика
- примовка — [приемоўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -овок Орфоепічний словник української мови
- примовка — ПРИ́МО́ВКА, и, ж. Жартівливий, перев. римований вислів, який уставляють у розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст. Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- примовка — ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм. Словник синонімів української мови
- примовка — При́мі[о]вка, -ки, -ці; -мі[о]вки, -мі[о]вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- примовка — ПРИМО́ВКА, и, ж. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст. Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки (Мирний, III, 1954, 268)... Словник української мови в 11 томах
- примовка — Примовка, -ки ж. = примівка. Ном. № 259. Г. Барв. 366. Словник української мови Грінченка