причуватися

причува́тися

-аюся, -аєшся, недок., причутися, -уюся, -уєшся, док., розм.

1》 тільки 3 ос. Бути ледве чутним.

|| Здаватися чутним; вчуватися.

|| рідко. Поставати в уяві; уявлятися, здаватися.

2》 діал. Прислуховуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причуватися — причува́тися 1 дієслово недоконаного виду бути ледве чутним розм. причува́тися 2 дієслово недоконаного виду прислуховуватися діал. Орфографічний словник української мови
  2. причуватися — ПРИЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Бути ледве чутним. Пізно. В кімнатах наполягла на все тиша, якась отруйна, сонлива. Причувається дихання сонних (С. Словник української мови у 20 томах
  3. причуватися — ПРИСЛУХА́ТИСЯ (напружуючи слух, намагатися почути щось), ПРИСЛУ́ХУВАТИСЯ (ПРИСЛУХО́ВУВАТИСЯ рідше), ВСЛУХА́ТИСЯ (УСЛУХА́ТИСЯ), ВСЛУ́ХУВАТИСЯ (УСЛУ́ХУВАТИСЯ), ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ (УСЛУХО́ВУВАТИСЯ) рідше, НАСЛУХА́ТИ (НАСЛУ́ХУВАТИ), ДОЧУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. причуватися — ПРИЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Бути ледве чутним. Пізно. В кімнатах наполягла на все тиша, якась отруйна, сонлива. Причувається дихання сонних (Вас. Словник української мови в 11 томах