пропихати
пропиха́ти
-аю, -аєш, недок., пропхати, -аю, -аєш і пропхнути, -ну, -неш, док., розм.
1》 Поштовхами, перемагаючи опір або долаючи перешкоди, просовувати кого-, що-небудь кудись; проштовхувати.
2》 перен. Сприяти кому-небудь у розв'язанні певної справи, давати чомусь рух, пришвидшувати здійснення чогось.
|| Допомагати влаштуватися куди-небудь, обійняти якусь посаду і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пропихати — пропиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пропихати — ПРОПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПХА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРОПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. Поштовхами, перемагаючи опір або долаючи перешкоди, просовувати кого-, що-небудь кудись; проштовхувати. Словник української мови у 20 томах
- пропихати — ПРОСО́ВУВАТИ (ПРОСУВА́ТИ) (у якийсь отвір, крізь що-небудь), ПРОПУСКА́ТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ розм.; ПРОШТО́ВХУВАТИ (різким рухом); ПРОТИ́СКУВАТИ (ПРОТИСКА́ТИ), ПРОПИХА́ТИ (тиснучи, із зусиллям). — Док. Словник синонімів української мови
- пропихати — ПРОПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОПХА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРОПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. Поштовхами, перемагаючи опір або долаючи перешкоди, просовувати кого-, що-небудь кудись; проштовхувати. Словник української мови в 11 томах
- пропихати — Пропиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть. Словник української мови Грінченка