1. Великий тлумачний словник сучасної мови

простодушний

простоду́шний

-а, -е.

Довірливий, наївний.

|| Який виражає довірливість, наївність.

|| у знач. ім. простодушний, -ного, ч.; простодушна, -ної, ж. Довірлива, наївна людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простодушний — простоду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. простодушний — Довірливий, наївний, нехитрий, простий серцем, щиросердий. Словник синонімів Караванського
  3. простодушний — ПРОСТОДУ́ШНИЙ, а, е. Довірливий, наївний. Ярослав, простодушний, міцний, як березовий окоренок, трохи загайний у рухах, сміявся на повен свій жовтозубий і зубатий рот (І. Словник української мови у 20 томах
  4. простодушний — ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини). Словник синонімів української мови
  5. простодушний — ПРОСТОДУ́ШНИЙ, а, е. Довірливий, наївний. Ярослав, простодушний, міцний, як березовий окоренок, трохи загайний у рухах, сміявся на повен свій жовтозубий і зубатий рот (Вол., Місячне срібло, 1961, 175); // Який виражає довірливість, наївність. Словник української мови в 11 томах