підводитися

підво́дитися

-джуся, -дишся, недок., підвестися, -едуся, -едешся; мин. ч. підвівся, -велася, -велося; док.

1》 Переміщатися знизу вгору, у вище положення.

|| Виходити з опущеного або звичайного положення, повертаючись чи спрямовуючись догори (про голову, руку і т. ін.).

|| Віддалятися від горизонту (про небесні світила).

|| Ставати на яке-небудь підвищення.

|| Іти, їхати в напрямку догори.

|| Бути спрямованим або розташованим знизу догори.

|| Стояти, вирізняючись висотою; підносячись, містячись над чимось; височіти.

2》 Набувати стоячого положення, вставати, виходячи з сидячого, лежачого, зігнутого і т. ін. положення.

|| Змінювати лежаче положення на сидяче, напівсидяче і т. ін.

|| Тягтися вгору, стаючи навшпиньки і т. ін.

|| Видужуючи, починати ходити.

|| перен. Вставати, прокидатися зі сну.

|| перен. Ставати знову живим; воскресати.

|| перен. Повставати проти гніту. Підводитися з ліжка.

3》 перен. Збільшуватись у рості, виростати (про рослини).

|| Поставати, з'являтися, виростати внаслідок будування.

|| З'являтися, поставати перед очима або в уяві.

|| Ставати виразнішим, поширюватись відносно чого-небудь, за рахунок чогось.

|| Підійматися вгору, над чим-небудь.

|| Починатися, наставати (про періоди, частини доби).

|| Збуджуючись, наростати, підійматися (про почуття).

4》 Пас. до підводити. Підводитися з руїн.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підводитися — підво́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підводитися — (з лави) ВСТАВАТИ, (навшпиньки) ставати, (проти гніту) повставати; (- рослину) виростати; (над чим) підноситися, підійматися, зводитися. Словник синонімів Караванського
  3. підводитися — див. вставати; одужувати Словник синонімів Вусика
  4. підводитися — [п'ідводиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -од'с'а, -од'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. підводитися — ПІДВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ПІДВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся; мин. ч. підві́вся, вела́ся, ло́ся; док. 1. Переміщатися знизу вгору, у вище положення. Він вдарив по кроковці ногою. Вона .. підвелася вгору, і Тимофій перехопив її на льоту (М. Словник української мови у 20 томах
  6. підводитися — Хто рано підводиться, за тим і діло водиться. Хто рано встає, той багато встигає зробити. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. підводитися — встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка. Починати одужувати після тяжкої хвороби. На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок); Він знов був дуже слабий на плеврит. Фразеологічний словник української мови
  8. підводитися — ВИСОЧІ́ТИ (виділятися висотою, міститися, знаходитися вище чогось), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (ПІДНІМА́ТИСЯ), ПІДВО́ДИТИСЯ, ВИСОЧИ́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ПАНУВА́ТИ, ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, СПИНА́ТИСЯ, ВИ́СИТИСЯ рідко... Словник синонімів української мови
  9. підводитися — ПІДВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ПІДВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся; мин. ч. підві́вся, вела́ся, ло́ся; док. 1. Переміщатися знизу вгору, у вище положення. Він вдарив по кроковці ногою. Вона.. Словник української мови в 11 томах