підводити
підво́дити
-джу, -диш, недок., підвести, -еду, -едеш; мин. ч. підвів, -вела, -вело; док., перех.
1》 Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось.
|| За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого-небудь (машину, судно і т. ін.).
|| Спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось.
|| у сполуч. зі сл. вода, газ і т. ін. Споруджуючи спеціальний провід, сполучати його з чим-небудь.
|| перен., у сполуч. зі сл. розмова, мова. Спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату.
|| перен. Готувати кого-небудь до сприйняття певної думки, виконання певних дій і т. ін.; бути причиною такої підготовки.
|| діал. Проводжати.
2》 на що, до чого і без додатка, перен. Схиляти, штовхати кого-небудь на якісь учинки, перев. негативні; підбивати. Підвести на гріх.
3》 Не виконувати потрібного, необхідного і т. ін., шкодячи чому-небудь, дошкуляючи комусь.
|| Переставати виконувати певні функції, порушувати правильний ритм роботи (про машини, механізми).
|| Не дотримуючись яких-небудь норм, правил, принципів, порушувати вірність чомусь.
|| Бути причиною невдачі, небажаного повороту справ і т. ін.
|| Заплутувати в сприйнятті, розумінні; вводити в оману, обманювати.
|| Не виправдовувати довір'я, сподівань; зраджувати.
|| Притуплюватися (про пам'ять, слух, зір і т. ін.).
|| Не відповідати бажаному.
4》 Поміщати що-небудь під чимось, нижче від чогось.
|| Спрямовувати що-небудь у нижню частину предмета.
|| у сполуч. зі сл. фундамент. Будувати фундамент.
|| під що, перен. Піддавати кого-небудь, якійсь дії, впливу.
|| перен., у сполуч. зі сл. база, ґрунт. Створювати основу, передумови розвитку або існування чого-небудь.
5》 Робити кольорову смугу по низу стіни в хаті з долівкою; іншим кольором мастити призьбу, припічок і т. ін.
6》 Підраховуючи, робити підсумок. Підводити підсумок.
7》 Переміщати, піднімати що-небудь знизу вгору, у вище положення.
|| Переміщаючи з опущеного або звичайного положення, піднімати чи спрямовувати догори (руку, голову і т. ін.).
|| Вирізнятися висотою, підноситися чим-небудь, міститися над чимось; височіти. Підводити голову.
8》 Допомагати кому-небудь встати, піднятися.
|| Ставити те, що повалене.
|| Примушувати кого-, що-небудь встати, піднятися.
9》 Споруджувати які-небудь будови; будувати. Підводити з руїн.
10》 безос., у сполуч. зі сл. живіт, черево. Втягуватися всередину, підбиратися.
|| перен. Відчувати голод.
Значення в інших словниках
- підводити — (допомагати встати) піднімати, (будівлю) зводити, будувати. Словник синонімів Полюги
- підводити — підво́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підводити — (куди) вести, наближати, спрямовувати; (воду) підключати; (на гріх) штовхати, схиляти до; (голову) ПІДІЙМАТИ, (руку) підносити, (на ноги) ставити; (на що) ПІДБУРЮВАТИ; (під критику) піддавати чому; П. не виправдувати сподівань; зраджувати надії... Словник синонімів Караванського
- підводити — див. будувати; підбурювати Словник синонімів Вусика
- підводити — ПІДВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. підві́в, вела́, ло́; док., кого, що. 1. Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось. Словник української мови у 20 томах
- підводити — ле́две го́лову підво́дити / підвести́. Бути фізично знесиленим, нездоровим. (Жінка:) Моє найменше (дитя) лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (підводжу) (Леся Українка). підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого. Фразеологічний словник української мови
- підводити — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- підводити — Підво́дити, -во́джу, -во́диш; підво́дь, -во́дьте; підвести́, -веду́, -веде́ш; -ві́в, -вела́; -вели́; підві́вши; підведи́, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підводити — ПІДВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. підві́в, вела́, ло́; док., перех. 1. Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах
- підводити — Підво́дити, -джу, -диш сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Стор. МПр. 105. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. Греб. 386. 2) Проводить, провести. Словник української мови Грінченка