підводити

ПІДВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. підві́в, вела́, ло́; док., кого, що.

1. Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось.

Бере [Іван] Химку за руку і підводить до панича (Панас Мирний);

Олексій Максимович уже обняв його за плечі, підводив ближче до стола (Л. Смілянський);

Управитель його стрів на рундуці, підвів до покоїв (Марко Вовчок);

Гнат уже стоїть на ґанку і жде, доки йому підведуть коня (Григорій Тютюнник);

// За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого-небудь (машину, судно і т. ін.).

Моряк зачепив швартовим багром дошку і поволі почав підводити його [катер] до причалу (В. Кучер);

На верстатах загального призначення оператор вручну установлює і знімає виріб, пускає і зупиняє верстат, підводить і відводить каретку (з навч. літ.);

// Спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось.

Степан Васильович .. опускається на коліна і легенько підводить руки до ополонки (М. Стельмах);

Одну щучку ніяк не могла спіймати [Орися]. Тільки підводила руку, як рибина .. прослизала (Григорій Тютюнник);

// у сполуч. зі сл. вода, газ і т. ін. Споруджуючи спеціальний провід, сполучати його з чим-небудь.

Багато праці забрали земляні роботи .. А викопати канала, що підводить воду до турбін, а змурувати турбінні камери, закласти фундамент станції! (Ю. Яновський);

– Та ще ж канал не готовий... – Воду не підвели... (О. Гончар);

// перен., у сполуч. зі сл. розмова, мова. Спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату.

Про одруження ніколи й мови не заводив .. А якщо дівчина сама бувало підведе його до цієї теми, признавався одверто: “Моя молода ще на припічку кашу їсть!” (А. Головко);

Артем глянув на ходики на стіні, – час уже було йти, – і сказав, підводячи до кінця розмову: – Ну, що ж, придивись (А. Головко);

// перен. Готувати кого-небудь до сприйняття певної думки, виконання певних дій і т. ін.; бути причиною такої підготовки.

Хоч її й підвели вже до думки, що чекати на нього марно, проте не хотілось змиритися з цим (Яків Баш);

// діал. Проводжати.

Панотець на радощах, що так хутко спекався гостя з дому, підвів їх аж на дорогу (Л. Мартович).

2. на що, до чого і без дод., перен. Схиляти, штовхати кого-небудь на якісь учинки, перев. негативні; підбивати.

Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки? .. А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив... (М. Коцюбинський).

3. Не виконувати потрібного, необхідного і т. ін., шкодячи чому-небудь, дошкуляючи комусь.

Я досі ще не знаю, коли виїду звідси, .. – ортопедист мене підвів, робить апарата неможливо довго (Леся Українка);

Голобородько ні разу не підвів комдива. Розпорядження й накази, що йшли через ад'ютанта, передавались кому слід чітко й вчасно (С. Голованівський);

// Переставати виконувати певні функції, порушувати правильний хід роботи (про машини, механізми).

Вугілля на-гора Поступа... ривками. Знов підводить порожняк, Тормозить відкачка... (С. Олійник);

– Тату, а ваші лабіринтові втулки й защільники не підведуть? (П. Панч);

// Не дотримуючись яких-небудь норм, правил, принципів, порушувати вірність чомусь.

Поглядав [Олексій] на батькові чоботи і шкірянку – дбайливо вичищені. – Мати, мабуть, – здогадувався, – з батьком помирилися, коли з дому пішов... Підводить мати – звикла бути рабинею... (В. Логвиненко);

// Бути причиною невдачі, небажаного повороту справи і т. ін.

– Троє моїх товаришів льотчиків загинули не в небі, а на землі: одного підвів кінь, і його убили білогвардійці (Н. Рибак);

Тільки дарма він у тюрягу заліз. Але тут не спритність, а гонор підвів його (М. Стельмах);

// Заплутувати в сприйнятті, розумінні; вводити в оману, обманювати.

– Що се ти мене підводиш? – гримнув на його голова. – Чи ти знаєш, що я не люблю неправди? (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Русалкін:] Що ж ви мене підвели, громадянко Мелашко! Виявляється, ваш чоловік зовсім не той (І. Кочерга);

// Не виправдовувати довір'я, сподівань; зраджувати.

– А чи ви знаєте, як вони, ті молодиці вбогі, дурять та підводять часом? (Марко Вовчок);

Мині є чим похвалитись: не підвів його син. Усі ці роки працював на Далекій Півночі як радист високого класу (О. Гончар);

// Притуплюватися (про пам'ять, слух, зір і т. ін.).

Пам'ять підводить;

// Не відповідати бажаному.

Микола здогадувався, що він серед них найсмішніший, – і одяг на ньому висів найкумедніше, і зріст підводив (Ю. Збанацький);

– Йому, певно, хотілося б виставити груди, але надміру огрядна комплекція прикро підводила його (Ю. Бедзик).

4. Поміщати що-небудь під чимось, нижче від чогось.

Хоч з правого берега Дніпра уже підводили [підривники] під настил моста бікфордові шнури, бійців, що прикривали переправу, це не лякало (О. Гончар);

Підведе [батько] під вісь дрючок, підставить під нього, приміром, ліве плече, підважить дрючком цілий віз (Л. Юхвід);

Наш план полягав у тому, щоб підплисти на човні до дельфіна, що спить, обережно підвести під нього ноші і відбуксувати до берега (з наук.-попул. літ.);

// Спрямовувати що-небудь в нижню частину предмета.

– Не треба його пиляти .. – Чому? – хмикнув Левко, підводячи пилку під осиротіле дерево (М. Стельмах);

// у сполуч. зі сл. фундамент. Будувати фундамент.

– Під школу ще й фундаменту не підвели, а в голови сільради вже гора рахунків (П. Панч);

// під що, перен. Піддавати кого-небудь якійсь дії, впливу.

– Я в його не примічаю міцної підбійки в жартах та смішках, – сказав Дунін-Левченко, перше на віку підводячи під критику свого знайомого (І. Нечуй-Левицький);

// перен., у сполуч. зі сл. база, ґрунт. Створювати основу, передумови розвитку або існування чого-небудь.

Індустріалізація країни підвела під сільське господарство потужну технічну базу (з публіц. літ.);

Пропонувати себе замість піддослідної тварини, підводити під це он який солідний (а насправді – наївний) ґрунт – з такими хворими Друзеві здибуватися ще не доводилось (Ю. Шовкопляс).

5. Робити кольорову смугу по низу стіни в хаті з долівкою; іншим кольором мастити призьбу, припічок і т. ін.

Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (М. Коцюбинський);

– Баба Бородавчиха дуже гарно вміла підводити піч і лежанку (П. Загребельний);

Призьбу [Мотря] жовтою глиною підвела (Панас Мирний).

6. Підраховуючи, робити підсумок.

Соня сиділа коло свого столика, низько схилившись над паперами, підводила рахунки вистави (С. Васильченко);

Сам він людина святої вдачі, що не вадило йому підводити баланси трьох крамниць (Я. Качура).

7. Переміщати, піднімати що-небудь знизу вгору, у вище положення.

[Круста (підводить кухля):] Держіть фіали! [Люцій:] Я не п'ю, спасибі (Леся Українка);

Підвів [Пігловський] рушницю, щоб стусонути найближчого хлібороба, та хтось позаду .. вгатив його кулачищем у бік (М. Стельмах);

// Переміщаючи з опущеного або звичайного положення, піднімати чи спрямовувати догори (руку, голову і т. ін.).

Костецький лежить з заплющеними очима. Важке, переривчасте дихання нерівно підводить його груди (Л. Первомайський);

Старий широколобий вовцюган лежав у чагарнику .. Сп'янілий від крові і м'яса, звір, здавалося, посміхався уві сні і важко то підводив, то опускав черево (М. Стельмах);

Поставив [Богдан] свою чарку на стіл і на хвилину похилив голову, але зараз же підвів її з усміхом (Леся Українка);

Олена Пилипівна всім сказала, якщо хто хоче говорити, хай руку підведе (О. Іваненко);

// Виділятися висотою, підноситися чим-небудь, міститися над чимось; височіти.

На північ, важко розпластавшись широченними корпусами, підводить до неба чотири димарі теплоелектроцентралі тракторний завод (В. Собко);

* Образно. Лиман дністровський виринув з туману, За ним підвів фортецю Акерман (П. Дорошко).

8. Допомагати кому-небудь встати, піднятися.

Підвестись без сторонньої помочі нічого й думать, .. так що мене Ліля і Марися удвох підводять і зараз саджають тут же коло кушетки в крісло (Леся Українка);

Вона підводить його з землі, садовить біля себе на скрипучий сніп очерету (М. Стельмах);

// Ставити те, що повалене.

Робітники ще розбирали останні барикади, підводили повалені трамваї (О. Гончар);

// Примушувати кого-, що-небудь встати, піднятися.

Стрільці .. здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П. Загребельний);

Я спав, знесилений з утоми, І сни мої – як ніч були .. Але підвів мене з соломи глухий удар!.. (В. Сосюра).

9. Споруджувати які-небудь будови; будувати.

Немов хотів він [Дніпро], наш старий, Всю силу показати, Мов підганяв він нас – мерщій Підводьте мур загати! (Л. Первомайський);

Ми вмієм працювать, творити, підводити нові міста (Р. Братунь).

10. безос., у сполуч. зі сл. живіт, черево. Втягуватися всередину, підбиратися.

Підводило кобилі черево, свербіла шкура під правою пахвою, рясно вкритою засохлим кізяком (Остап Вишня);

// перен. Відчувати голод.

– Петро Лукич! – гукнув на Загнибіду крамар. – А що? – Пора, братику [їсти]. Животи підвело, – мовив він, скривившись (Панас Мирний);

[Халява:] Ну й живіт же мені підвело так, що, здається, стріскав би й собаку (М. Кропивницький).

Підбива́ти (підво́дити, роби́ти і т. ін.) / підби́ти (підвести́, зроби́ти і т. ін.) пі́дсумок (пі́дсумки) див. підбива́ти;

(1) Підво́дити / підвести́ під прися́гу кого – те саме, що Прийма́ти / прийня́ти прися́гу (див. прийма́ти).

◇ (2) [І] голови́ не підвести́ – стати фізично знесиленим, нездоровим, кволим і т. ін.

Я захирів так, що й голови не підведу (П. Гулак-Артемовський);

(3) Ле́две го́лову підво́дити / підвести́ – бути фізично знесиленим, нездоровим.

[Жінка:] Моє найменше [дитя] лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу [підводжу] (Леся Українка);

(4) Підвести́ маши́ну – вдатися до хитрощів; схитрувати.

Бува ще й так, що та приватна справа і сама знівечилась, – той підсік, другий – машину підвів, – усе прахом і розлетілось! (Панас Мирний);

[Усі:] Кармелюк у Глузинцях? Мати божа! Бідний пан Маркел! [Пан Душечка:] Не собачий тобі син – яку підвів машину? Пустив чутку, що сюди має прийти, а сам несподівано та в інше місце (С. Васильченко);

(5) Підвести́ / підво́дити під дурно́го ха́ту кого – діями чи словами обдурити, ошукати когось.

Поліцаї бігцем рушили в напрямі до райцентру. Дідові очі молодо сміялись. Другого дня поліція повернулась у село.., всі знали, що то дід Макар підвів їх під дурного хату (Ю. Збанацький);

(6) Підвести́ / підво́дити під монасти́р кого і без дод. – діями, словами чи обманом поставити кого-небудь в скрутне або незручне становище; одурити.

– Вони – хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести, а нишком підведуть під монастир – такі вони (Марко Вовчок);

Різні думки клопотали її голову. Що як він [панич] не прийде? Скаже: під монастир підвести хочете (Панас Мирний);

(7) Підво́дити о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) – те саме, що Підно́сити / піднести́ о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) (див. підно́сити).

Нотар підвів здивовані очі на присадкуватого дідка з ціпком і присунув до нього стільця: – Сідайте! Я вас слухаю (П. Панч);

(8) Підво́дити (підбива́ти) / підвести́ (підби́ти) на гріх кого:

а) спонукати кого-небудь до якогось поганого, непорядного вчинку.

Щоки терли [жінки] манією [суриком], А блейвасом [білилами] і ніс, І лоб, Щоб краскою, хоч не своєю. Причарувать к собі кого б; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський);

– То запасне сідло! .. Святкове! Не викидай, Хомо! .. – Не підбивай мене, Маковею, на гріх (О. Гончар);

б) схиляти до інтимних стосунків, взаємин.

А зводницям [у пеклі] таке робили, Що цур йому вже і казать, На гріх дівок що підводили і сим учились промишлять (І. Котляревський);

Зводив собі на думку [відлюдник], яка вона гарна та молода дівчина, та почав уже й способу прибирати, як би її на гріх підвести (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(9) Підво́дити / підвести́ під віне́ць кого – спонукати кого-небудь до одруження, вінчання.

– Як закомизиться вона, то старі зв'язану підведуть під вінець (М. Стельмах);

(10) Підво́дити / підвести́ під одну́ графу́ кого, що – прирівнювати кого-, що-небудь у чомусь, не враховуючи різниці між ними.

– Рідний син – і то якось після чарки давай шпиняти: а ви, тату, тоді таки дров наламали, кого слід і кого не слід – під одну графу підвели (О. Гончар);

(11) Підво́дити / підве́сти пі́дступ під кого – зловмисно готувати неприємність, прикрість кому-небудь.

– Це Коцюбенко підвів під мене підступ! – сказав о. Артемій і постановив виселити Коцюбенка з села (І. Нечуй-Левицький);

(12) Підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу кого – завдавати клопоту, неприємностей, несподіваної біди кому-небудь.

– Якова не слухайте. Баламут він. Собі погано зробить і вас під халепу підведе... (Ю. Смолич);

(13) Підво́дити / підвести́ ри́ску – закінчувати, припиняти що-небудь (перев. при обговоренні).

– Як, товариші? Підведемо риску, чи хай ще виступлять бажаючі? (О. Ковінька);

Увечері підвів своїм митарствам риску (з усн. мови);

Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, зі зга́рищ і т. ін.) див. підніма́ти;

Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зніма́ти, здійма́ти і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, зня́ти, здійня́ти і т. ін.) ру́ку (ру́ки) див. підніма́ти;

Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову див. підніма́ти;

Притя́гує / притягло́ живі́т (живота́) до спи́ни <�Підвело́ живі́т (живота́)> див. притяга́ти.