1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пізнавати

пізнава́ти

-наю, -наєш, недок., пізнати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка.

1》 Осягати розумом явища об'єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого-, що-небудь.

|| Краще узнавати кого-, що-небудь.

|| Зазнавати на собі чого-небудь, переживати щось.

2》 Виявляти, бачити, впізнавати в кому-, чому-небудь кого-небудь знайомого або щось знайоме.

|| Розпізнавати кого-, що-небудь за якимись ознаками, прикметами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пізнавати — пізнава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пізнавати — (що) осягати <�розумом>, ур. спізнавати, (життя) узнавати, знайомитися з; (на собі) зазнавати; (кого) упізнавати, роз-; (горе) переживати; (таємниці) розкривати. Словник синонімів Караванського
  3. пізнавати — ПІЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., ПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Осягати розумом явища об'єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. пізнавати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  5. пізнавати — Пізнава́ти, пізнаю́, -знає́ш; пізна́ти, пізна́ю, -зна́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пізнавати — ПІЗНАВА́ТИ, наю́, нає́ш, недок., ПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. Осягати розумом явища об’єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах