1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рвонути

рвону́ти

і рідше ірвонути, -ну, -неш, док., однокр.

1》 перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини.

|| Вкусити, гризонути.

|| Різко, гучно пролунати.

2》 перех. і без додатка. Рвучко, з силою смикнути, потягти.

|| безос.

|| Різким рухом, ривком висмикнути, витягти; вирвати.

|| Ривком, різким рухом стягнути, скинути, зняти що-небудь із когось, чогось.

3》 перех. Різко відокремити, відділити від стебла, гілки квіти, листя і т. ін.; зірвати.

4》 перех. і без додатка. Вибухом розірвати на частини, осколки, висадити в повітря.

|| безос.

5》 перех. і без додатка, перен., фам. Узяти, одержати, захопити (перев. нечесно, незаконно, але з вигодою для себе).

6》 неперех., розм. Поривчасто, раптово рушити, різко почати рух.

|| безос.

|| Кинутися, помчати куди-небудь.

7》 неперех. Рвучко, поривчасто повіяти.

8》 перех. і неперех., розм. Зробити що-небудь енергійно, поривчасто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвонути — рвону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рвонути — див. бігти; рвати; тікати Словник синонімів Вусика
  3. рвонути — [рвоунутие] рвоуну, рвонеш, рвонеимо, рвонеите; нак. рвони, рвоун'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. рвонути — РВОНУ́ТИ і рідше ІРВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. 1. що. Порушуючи цілісність чого-небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. Раптом молодий кріпак, що лежав на лаві, мов ужалений, схопився .. Словник української мови у 20 томах
  5. рвонути — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  6. рвонути — РВОНУ́ТИ і рідше ІРВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. 1. перех. Порушуючи цілісність чого-небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. Раптом молодий кріпак, що лежав на лаві, мов ужалений, схопився.. Словник української мови в 11 томах
  7. рвонути — Рвонути, -ну, -неш гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк. Словник української мови Грінченка