1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ревність

ре́вність

-ності, ж.

1》 Властивість за знач. ревний 1-4).

2》 розм., рідко. Те саме, що ревнощі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревність — ре́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ревність — Ре́вність. Завзяття, пильність у справах. Завелись ту специялісти від сплетнів; котрі по цілім Львові розносять всякі зачуті і незачуті вісти, на потіху “Галичанина ", котрий з ревностию, гідною лучшої справи, зараз їх нотує (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. ревність — РЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. ре́вний 1–4. Він похвалив Івана за ревність у краєзнавчій роботі (П. Колесник); Не можна сказати, щоб після такого знайомства з історією католицької церкви Стаха перестала ходити у церкву .. Словник української мови у 20 томах
  4. ревність — РЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. ре́вний 1-4. Він похвалив Івана за ревність у краєзнавчій роботі (Кол., Терен.., 1959, 239); Не можна сказати, щоб після такого знайомства з історією католицької церкви Стаха перестала ходити у церкву.. Словник української мови в 11 томах