1. Великий тлумачний словник сучасної мови

речитативний

речитати́вний

-а, -е, муз.

Прикм. до речитатив 1).

|| Власт. речитативу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. речитативний — речитати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. речитативний — РЕЧИТАТИ́ВНИЙ, а, е, муз. Прикм. до речитати́в 1. Високий ступінь розвитку речитативної поезії виявляють українські народні думи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. речитативний — РЕЧИТАТИ́ВНИЙ, а, е, муз. Прикм. до речитати́в 1. Високий ступінь розвитку речитативної поезії виявляють українські народні думи (Муз. Словник української мови в 11 томах