1. Великий тлумачний словник сучасної мови

роздум

ро́здум

-у, ч.

1》 перев. мн. Думки, міркування з приводу чого-небудь.

2》 Те саме, що роздумування 1).

Без роздумів — не думаючи, не вагаючись.

3》 Стан заглиблення у власні думки.

В роздумі (роздумах) — в задумливому стані; задумливо.

4》 Твір або частина твору, в якій автор висловлює свої думки, переживання, почуття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздум — ро́здум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. роздум — Розмисел, р. роздума; мн. РОЗДУМИ, думи, думки, міркування, розумування, роздумування. Словник синонімів Караванського
  3. роздум — [роздум] -му, м. (ў) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  4. роздум — РО́ЗДУМ, у, ч. 1. перев. мн. Думки, міркування з приводу чого-небудь. Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Словник української мови у 20 томах
  5. роздум — ВАГА́ННЯ (непослідовність у поглядах), ХИТА́ННЯ, СУ́МНІВИ. В ідеологічній боротьбі не можна допускати компромісів, вагань (з журналу). — Пор. ро́здум, су́мнів. РО́ЗДУМ (стан заглиблення у свої думки), РОЗДУ́МУВАННЯ, РО́ЗМИСЕЛ, МЕДИТА́ЦІЯ літ. Словник синонімів української мови
  6. роздум — Ро́здум, -му, в -мі; -думи, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. роздум — РО́ЗДУМ, у, ч. 1. перев. мн. Думки, міркування з приводу чого-небудь. Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (Вол. Словник української мови в 11 томах