роздягнений

роздя́гнений

роздягнутий, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути.

|| роздягнуто, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий.

|| у знач. ім. роздягнений, -ного, ч.; роздягнена, -ної, ж. Без одягу, неодягнена, гола людина.

3》 у знач. прикм., перен. Без зеленого вбрання (про дерева, землю і т. ін.).

4》 у знач. прикм., перен., розм. Якого було піддано руйнуванню, розоренню; спустошений, бідний, убогий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздягнений — роздя́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздягнений — РОЗДЯ́ГНЕНИЙ, РОЗДЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздягти́, роздягну́ти. Марусі було якось не по собі в одній задній запасці: мовби зовсім роздягнена (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. роздягнений — Роздя́гнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. роздягнений — РОЗДЯ́ГНЕНИЙ, РОЗДЯ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздягти́, роздягну́ти. Марусі було якось не по собі в одній задній запасці: мовби зовсім роздягнена (Хотк. Словник української мови в 11 томах