розпаскудження
розпаску́дження
-я, с., розм.
Дія і стан за знач. розпаскудити і розпаскудитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпаскудження — розпаску́дження іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- розпаскудження — РОЗПАСКУ́ДЖЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. розпаску́дити і розпаску́дитися. – То [горілка] загибіль [загибель] наша. І тут уже не чужа хитрість убиває нас, а власне розпаскудження (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- розпаскудження — РОЗПАСКУ́ДЖЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. розпаску́дити і розпаску́дитися. — То [горілка] загибіль [загибель] наша. І тут уже не чужа хитрість убиває нас, а власне розпаскудження (Фр., VIII, 1952, 25). Словник української мови в 11 томах