1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розрити

розри́ти

див. розривати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрити — розри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розрити — РОЗРИ́ТИ див. розрива́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. розрити — РОЗРИ́ТИ див. розрива́ти². Словник української мови в 11 томах
  4. розрити — I. Розрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. І. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Словник української мови Грінченка