розритий

розри́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розрити.

|| розрито, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розритий — розри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розритий — РОЗРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розри́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила (Т. Шевченко); В широкому полі, розритому весняними гірськими водами, осіла, вкопалася в ґрунт огрядна споруда військової .. залоги (Іван Ле); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. розритий — РОЗРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розри́ти. Начетверо розкопана, Розрита могила (Шевч., І, 1963, 222); В широкому полі, розритому весняними гірськими водами, осіла, вкопалася в грунт огрядна споруда військової.. залоги (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах