1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розтріпувати

розтрі́пувати

I -ую, -уєш, недок., розтріпати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Доводити до безладдя; розкуйовджувати.

2》 Псувати, недбало поводячись з чим-небудь або довго користуючись ним.

3》 Розсмикувати, розривати, розділяти на частини.

|| перен. Завдавати значних втрат бойовими діями.

4》 перев. док., перен., розм. Розголосити, поширити (чутку, звістку, новину і т. ін.).

II -ую, -уєш, недок., розтріпати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Сильно струшувати, розправляючи що-небудь.

|| Те саме, що розтрушувати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтріпувати — розтрі́пувати 1 дієслово недоконаного виду розкуйовджувати розтрі́пувати 2 дієслово недоконаного виду сильно струшувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтріпувати — РОЗТРІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗТРІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Приводити в повне безладдя; розкуйовджувати. [Сотник:] Та одчепись, божевільна... Дивись лишень: коси Мов русалка розтріпала... (Т. Шевченко); Марія .. Словник української мови у 20 томах
  3. розтріпувати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розтріпувати — Розтрі́пувати, -рі́пую, -рі́пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтріпувати — РОЗТРІ́ПУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗТРІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Приводити в повне безладдя; розкуйовджувати. [Сотник:] Та одчепись, божевільна… Дивись лишень: коси Мов русалка розтріпала… (Шевч., II, 1953, 165); Марія.. Словник української мови в 11 томах