розумненький
розумне́нький
-а, -е.
Пестл. до розумний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розумненький — розумне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- розумненький — див. розумний Словник синонімів Вусика
- розумненький — РОЗУМНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до розу́мний. Ріс веселий і кмітливий син у теслі Корчака. Ріс на диво розумненький, Знав по голосу пташок (П. Воронько); – Як же тебе розлюбити, таку гарну та розумненьку? – навіть здивувався Володя такому припущенню (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
- розумненький — РОЗУМНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до розу́мний. Ріс веселий і кмітливий син у теслі Корчака. Ріс на диво розумненький, Знав по голосу пташок (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 118); — Як же тебе розлюбити, таку гарну та розумненьку? — навіть здивувався Володя такому припущенню (Ткач, Арена, 1960, 194). Словник української мови в 11 томах
- розумненький — Розумний, -а, -е 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить. Ном. № 404. 2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Рудч. Ск. І. 69. ум. розумненький, розумне́сенький. Словник української мови Грінченка