1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розучений

розу́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розучити.

|| розучено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розучений — розу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розучений — РОЗУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розучи́ти; // розу́чено, безос. пред. До гастролей розучено кілька пісень (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. розучений — Розу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розучений — РОЗУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розучи́ти; // розу́чено, безос. присудк. сл. В Берлін виїхав на гастролі колектив Державного українського народного хору.. До гастролей розучено ряд німецьких пісень (Літ. Укр., 27.IV 1965, 1). Словник української мови в 11 томах