розчинний

розчи́нний

-а, -е, хім.

1》 Здатний розчиняти (див. розчиняти II 1)).

2》 Який може розчинятися (див. розчинятися II 1)).

Розчинне скло — прозорий склоподібний сплав, злегка забарвлений у зелений чи жовтий колір чи безбарвний.

Розчинна кава — кава, оброблена таким чином, щоб вона розчинялася без осаду в гарячій воді, не вимагаючи кип'ятіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчинний — розчи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розчинний — РОЗЧИ́ННИЙ, а, е, хім. 1. Здатний розчиняти (див. розчиня́ти² 1). Є й такі печери, походження яких не пов'язане з розчинною і механічною діяльністю води (з наук.-попул. літ.). 2. Який може розчинятися (див. розчиня́тися² 1). – Може, хай кавою зап'є?... Словник української мови у 20 томах
  3. розчинний — РОЗЧИ́ННИЙ, а, е, хім. 1. Здатний розчиняти ( див. розчиня́ти² 1). Є й такі печери, походження яких не пов’язане з розчинною і механічною діяльністю води (Наука.., 4, 1968, 17). 2. Який може розчинятися ( див. розчиня́тися² 1). Словник української мови в 11 томах