1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рокотати

рокота́ти

-очу, -очеш, рідко рокотіти, -очу, -отиш, недок.

1》 Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт.

Рокотати славу кому — прославляти, оспівувати кого-небудь.

2》 Лунати, звучати (про рокітливі звуки).

|| безос.

3》 Говорити, співати, сміятися низьким, розкотистим голосом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рокотати — рокота́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. рокотати — див. гриміти; звучати; кричати Словник синонімів Вусика
  3. рокотати — див. грохати, колотити, трахати Словник чужослів Павло Штепа
  4. рокотати — РОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, рідше РОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. Здиблюючи землю, бушував, рокотав ураганний вогонь (М. Стельмах); Встає народ, гудуть мости, Рокочуть ріки ясноводі!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  5. рокотати — БАСИ́ТИ розм. (говорити, співати, сміятися басом); РОКОТА́ТИ (РОКОТІ́ТИ рідше) (низьким, розкотистим голосом). — Ей ти, носатий, купи у мене зайця! — басив з середини молодий голос (М. Коцюбинський); — Замовч. Словник синонімів української мови
  6. рокотати — Рокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рокотати — РОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, рідко РОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. Здиблюючи землю, бушував, рокотав ураганний вогонь (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 532); Встає народ, гудуть мости, Рокочуть ріки ясноводі!.. Словник української мови в 11 томах
  8. рокотати — Рокотати, -чу, -чеш, рокотіти, -чу, тиш гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить. Кв. II. 310. Словник української мови Грінченка