1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ручище

ручи́ще

-а, с.

Збільш. до рука 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручище — ручи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ручище — див. рука Словник синонімів Вусика
  3. ручище — РУЧИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до рука́ 1. Він приступив ближче, сперся своїми здоровенними ручищами на батіг (М. Коцюбинський); Забачивши Юлю, схопився [Отто], простяг волохаті ручища (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. ручище — РУЧИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до рука́ 1. Він приступив ближче, сперся своїми здоровенними ручищами на батіг (Коцюб., І, 1955, 294); Забачивши Юлю, схопився [Отто], простяг волохаті ручища (Тют., Вир, 1964, 458). Словник української мови в 11 томах