1. Великий тлумачний словник сучасної мови

садовити

садови́ти

-довлю, -довиш; мн. садовлять; недок., перех.

1》 Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати.

|| Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки.

|| Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе. Садовити на мілину.

2》 ким, за кого, на що, розм. Призначати чи обирати кого-небудь на якусь посаду, доручати комусь яку-небудь роботу.

3》 Обмежувати чим-небудь у харчуванні.

4》 перев. у сполуч. зі сл. в тюрму, під арешт, за ґрати і т. ін., розм. Ув'язнювати, позбавляти волі.

5》 Поселяти десь (звичайно для ведення господарства). Садовити на престол.

6》 Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання і т. ін.

7》 ав. Скеровуючи до землі, примушувати опускатися, сісти на землю (літак або який-небудь інший літальний апарат).

8》 Надівати, накладати на щось.

9》 розм. Те саме, що садити 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садовити — садови́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. садовити — (сад) САДИТИ; (літак) приземляти; (окуляри на ніс) накладати. Словник синонімів Караванського
  3. садовити — САДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. садо́влять; недок., кого, що. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (І. Словник української мови у 20 томах
  4. садовити — сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети)... Фразеологічний словник української мови
  5. садовити — САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. садовити — Садови́ти, -довлю́, -до́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. садовити — САДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. садо́влять; недок., перех. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. садовити — Садовити, -влю, -виш гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298. Словник української мови Грінченка