самоправно
самопра́вно
Присл. до самоправний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоправно — самопра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- самоправно — САМОПРА́ВНО. Присл. до самопра́вний. – Ага! Це рибалки? – моргнув на їх Колісник. – Це ті, що самоправно рибу з ставка тягали (Панас Мирний); – Хай б'є [управитель] телеграму [панові], що громада викликає. Не хоче самоправно, а щоб по закону! (А. Словник української мови у 20 томах
- самоправно — САМОПРА́ВНО. Присл. до самопра́вний. — Ага! Це рибалки? — моргнув на їх Колісник. — Це ті, що самоправно рибу з ставка тягали (Мирний, III, 1954, 308); — Хай б’є [управитель] телеграму [панові], що громада викликає. Не хоче самоправно, а щоб по закону!... Словник української мови в 11 томах