світляний

світляни́й

-а, -е.

1》 Прикм. до світло I 1).

2》 Який світиться.

|| Який виблискує.

3》 рідко. Те саме, що світлий 2), 5).

4》 заст. Освітлений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світляний — світляни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світляний — Світловий, (циферблят) який світиться; Р. світлий; ЗСТ. освітлений. Словник синонімів Караванського
  3. світляний — СВІТЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сві́тло¹ 1. Крізь хмари продерлося сонце і скісним, світляним стовпом лягло поперек світлиці (І. Франко); Ясно якось на душі під спокійним, широким світляним колом від абажура (Ю. Смолич). 2. Який світиться. Словник української мови у 20 томах
  4. світляний — СВІТЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сві́тло¹1. Крізь хмари продерлося сонце і скісним, світляним стовпом лягло поперек світлиці (Фр., І, 1955, 189); Ясно якось на душі під спокійним, широким світляним колом від абажура (Смолич, Світанок.., 1953, 192). Словник української мови в 11 томах