світляний
світляни́й
-а, -е.
1》 Прикм. до світло I 1).
2》 Який світиться.
|| Який виблискує.
3》 рідко. Те саме, що світлий 2), 5).
4》 заст. Освітлений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світляний — світляни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- світляний — Світловий, (циферблят) який світиться; Р. світлий; ЗСТ. освітлений. Словник синонімів Караванського
- світляний — СВІТЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сві́тло¹ 1. Крізь хмари продерлося сонце і скісним, світляним стовпом лягло поперек світлиці (І. Франко); Ясно якось на душі під спокійним, широким світляним колом від абажура (Ю. Смолич). 2. Який світиться. Словник української мови у 20 томах
- світляний — СВІТЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сві́тло¹1. Крізь хмари продерлося сонце і скісним, світляним стовпом лягло поперек світлиці (Фр., І, 1955, 189); Ясно якось на душі під спокійним, широким світляним колом від абажура (Смолич, Світанок.., 1953, 192). Словник української мови в 11 томах