1. Великий тлумачний словник сучасної мови

себе

себе́

наз. в. нема, одн. і мн., займ. зворотний.

Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники.

Від себе — від свого імені.

У себе — у своїй кімнаті, квартирі, у своєму будинку і т. ін.

Брати на себе що — а) зважуватися відповідати, розплачуватися за що-небудь самому; б) бути готовим виконати, очолити що-небудь самому; в) перебирати чиїсь функції, обов'язки і т. ін.

Бути собою (з себе) яким — мати певні риси обличчя, зовнішності.

Не по собі кому — а) нездужається, погано кому-небудь; б) незручно, ніяково кому-небудь; в) моторошно, страшно кому-небудь.

По собі — а) відповідно до своїх смаків, можливостей, вимог. Знайти роботу по собі; б) після себе.

Сам (сама, само) за себе говорить що — що-небудь не потребує, не вимагає пояснення, підтвердження.

Сам (сама, само) не при собі — а) у дуже поганому настрої, у стані сильного душевного розладу; б) у незвичному для себе стані, не такий, як завжди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. себе — себе́ займенник Орфографічний словник української мови
  2. себе — [сеибе] соуб'і, собойу, до себеи Орфоепічний словник української мови
  3. себе — СЕБЕ́, наз. в. нема, одн. і мн., займ. зворотний. Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники. Придбав Максим собі сина На всю Україну. Хоч не рідний син Ярема, А щира дитина (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. себе — (аж) вбира́ти / бра́ти (в се́бе) о́чі (о́ко). Вабити своєю красою, яскравістю барв, кольорів і т. ін. Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній); Її краса очі вбирала... Фразеологічний словник української мови
  5. себе — Себе́, собі́, собо́ю; на се́бе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. себе — СЕБЕ́, наз. в. нема, одн. і мн., займ., зворотний. Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники. Придбав Максим собі сина На всю Україну. Хоч не рідний син Ярема, А щира дитина (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. себе — Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116. Словник української мови Грінченка