1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сиво

си́во

Присл. до сивий 3).

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиво — си́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сиво — СИ́ВО. Присл. до си́вий 3. В його [місяця] зеленаво-бузкових променях сиво клубився туман з озерець (Ю. Смолич); Небо хмуриться осінньо, мені очі барвить сиво (М. Лукаш, пер. з тв. Г. Лорки); // у знач. пред. В кабінеті – сиво від цигаркового диму (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. сиво — СИ́ВО. Присл. до си́вий 3. В його [місяця] зеленаво-бузкових променях сиво клубився туман з озерець (Смолич, І, 1958, 67); // у знач. присудк. сл. В кабінеті — сиво від цигаркового диму (Гончар, II, 1959, 192). Словник української мови в 11 томах