1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сипати

си́пати

-плю, -плеш; мн. сиплють; недок.

1》 перех. і без додатка. Змушувати падати куди-небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне.

|| Висипаючи в одне місце, збирати докупи що-небудь сипке або дрібне.

|| Покривати що-небудь шаром чогось; посипати.

Сипати солі на рану перен. — викликати тяжкі спомини, роз'ятрювати душевний біль; хвилювати, тривожити, непокоїти когось, додавати ще більше болю, прикрощів комусь.

2》 перех. Насипаючи землю, робити горб, вал і т. ін.

3》 перех. Наливати з однієї посудини в іншу рідку страву.

|| розм. Наливати з однієї посудини в іншу напої.

4》 перех. і неперех., чим. Кидати, жбурляти що-небудь сипке або дрібне.

|| Розкидати, розтрушувати що-небудь.

|| Ронити, губити щось.

|| Сіяти, трусити що-небудь.

|| Розкидати, розсипати, розбризкувати (іскри, дрібні частинки чого-небудь і т. ін.).

|| перен. Випромінювати, поширювати що-небудь.

5》 неперех. Іти, падати (про рясний дрібний дощ, сніг і т. ін.).

6》 перех. і неперех., перен., чим, розм. Говорити, вимовляти що-небудь швидко, безперервно, одне за одним. Сипати докорами. Сипати дотепами.

7》 перех. і неперех., чим, перен., розм. Виконувати дії, пов'язані з великою інтенсивністю чи безперервністю.

|| Із захопленням, енергійно грати на музичному інструменті.

|| Співати енергійно, довго (про птахів).

8》 перех. і неперех., перен. У великій кількості, щедро спрямовувати дію на кого-небудь.

|| розм. Бити, шмагати, лупцювати кого-небудь чимсь.

|| Посилено стріляти в кого-небудь.

|| Спрямовувати у великій кількості.

|| Давати кому-небудь щось у великій кількості, наділяти когось великою кількістю чого-небудь.

9》 неперех., розм. Прибувати у великій кількості звідки-небудь або кудись.

10》 наказ. сп. сип (сипте), неперех., розм. Уживається як спонукання до дії.

11》 перех., діал. Відливати (у 6 знач.) що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сипати — [ VI, 145] «бити» [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. сипати — (кидати дрібне кудись) сіяти, трусити. Словник синонімів Полюги
  3. сипати — си́пати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. сипати — (у що) насипати, ви-, в-, з-, (на що) посипати, (борщ) лити, наливати, розливати, (сніг в обличчя) кидати жбурляти, (- дощ) іти, падати, (дрібно) сіяти, трусити, (іскри) розсипати, розкидати, розбризкувати, (світло) випромінювати, (грішми) розкидатися... Словник синонімів Караванського
  5. сипати — див. марнотратити Словник синонімів Вусика
  6. сипати — [сипатие] -пл'у, -плеиш, -пл'ут'; нак. сип, сиптеи Орфоепічний словник української мови
  7. сипати — СИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. си́плють; недок. 1. що і без дод. Змушувати падати куди-небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. Сип, жінко, перцю! Нехай нам на віку хоч раз гірко буде (прислів'я); Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Я. Словник української мови у 20 томах
  8. сипати — си́пати вул. 1. бити (ст): Сип йому головою в живіт, щоб на місці перевернувся (Франко)|| = валити 2. видавати під час допиту; зраджувати (ст): По другім арештованні луною пішла по місті відомість, що він “сипле”, і то дуже сипле (Шухевич)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. сипати — Сип коневі вівса мішком, то не будеш ходити пішком. Добре доглядай коня, і він справно служитиме тобі. Сип, сип із порожавого в пусте. Про пусту балачку. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. сипати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  11. сипати — Си́пати, си́плю, си́плеш, си́пле, си́племо, си́плете, си́плють; сип, си́пмо, си́пте; си́плючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сипати — СИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. си́плють; недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати падати куди-небудь, поступово випускаючи щось сипке або дрібне. Сип, жінко, перцю! Нехай нам на віку хоч раз гірко буде (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  13. сипати — Сипати, -плю, -плеш гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Г. Барв. 293. Так аж снігом сипле за шкуру. Ном. № 4397. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Грин. III. 316. Словник української мови Грінченка