скаламучений

скаламу́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скаламутити.

|| скаламучено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Ніби вкритий поволокою (про очі, погляд); затуманений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаламучений — СКАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скаламу́тити. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло, .. і туди їздять у свята колгоспники із степових районів дивитись на неї, як на диво, на звичайнісіньку, ще скаламучену глиною воду! (О. Словник української мови у 20 томах
  2. скаламучений — СКАЛАМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скаламу́тити. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло,.. і туди їздять у свята колгоспники із степових районів дивитись на неї, як на диво, на звичайнісіньку, ще скаламучену глиною воду!... Словник української мови в 11 томах
  3. скаламучений — скаламу́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. скаламучений — див. брудний; каламутний Словник синонімів Вусика
  5. скаламучений — Скаламу́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)